Реформи на ринку праці: досвід Грузії

4-5 червня 2015 року у Києві відбулася міжнародна профспілкова конференція «Україна – Грузія. Консолідація профспілкового руху».

У конференції взяли участь представники Федерації профспілок України та Конфедерації вільних профспілок України. Грузинські профспілки представляли голова Об’єднання профспілок Аджарії Ілля Вердзадзе та експерт-юрист Об’єднання профспілок Грузії Раіса Ліпартеліані.

З вітальним словом до учасників звернулися Голова ФПУ Григорій Осовий, заступник голови КВПУ Наталія Левицька, директор Регіонального офісу Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Штефан Мойзер, директор української програми Центру Солідарності АФП-КВП Трістан Масат.

Під час панельних дискусій Ілля Вердзадзе та Раіса Ліпартеліані розповіли про реформи на ринку праці та реформи системи трудових відносин, які відбулися протягом останніх десяти років у Грузії, їх міжнародний і національний контекст. Ідеологічною основою реформ став лібертаріанський підхід, спроби впровадити який спостерігаються і в Україні.

Лібертаріанство – це політична філософія, що просуває ідею індивідуальної свободи та мінімізації впливу держави. Внаслідок масової приватизації, наприклад, майже повністю приватною стала медицина. Учасники конференції обговорили роль профспілок у просуванні альтернатив політики жорсткої економії, інструменти боротьби з наслідками лібертаріанської політики на національному та міжнародному рівнях.

Окрема панельна дискусія була присвячена Трудовому кодексу Грузії. Для українських учасників ця тема була особливо цікавою з огляду на розробку нового Трудового кодексу України.

Грузинські колеги розповіли про небезпеки та ризики лібертаріанського підходу до ринку праці. Трудовий кодекс був прийнятий в 2006 році без попередніх консультацій з профспілками і без проведення соціального діалогу в порушення принципів Міжнародної організації праці.

Раіса Ліпартеліані зупинилася на основних його проблемах з точки зору профспілок: роботодавець не був зобов'язаний обґрунтовувати відмову у прийомі на роботу; усні та короткострокові трудові договори, що дозволяли роботодавцю уникати виплати компенсації працівникам, не сплачувати державні податки, позбавляли працівників можливості отримати оплачувану відпуску; не було передбачено винагороду за понаднормову роботу; роботодавець мав право звільнити працівника без попереднього повідомлення причини або обґрунтування такого рішення.

Хвиля протестів працівників ряду промислових підприємств Грузії, активна робота профспілок, зокрема, подання скарги в МОП, призвели, зрештою, до того, що в 2013 році до Трудового кодексу були внесені поправки. Зміни стосувалися таких питань, як суб'єкти трудових відносин, форма і термін індивідуальних трудових договорів; робочий час і понаднормові години; призупинення трудових відносин і припинення трудових угод; соціальне партнерство та інших. Тепер заборонено звільняти працівників без суттєвих причин, понаднормові години і праця у вихідні дні будуть виплачуватися окремо. Водночас, Раіса Ліпартеліані підкреслила, що у кодексі залишилося ще багато положень, які дискримінують профспілки та працівників, обмежують свободу асоціації. Так, для однієї частини працівників кодекс встановлює 40-годинний робочий тиждень, а для тих, хто працює у специфічних галузях – 48-годинний, що являє собою дискримінацію працівників. Визначений Урядом перелік галузей зі специфічним режимом роботи фактично охоплює майже усі сфери економіки, в тому числі й загальну та професійну освіту.

Ілля Вердзадзе зазначив, що в умовах політики жорсткої економії, антитрудових та антисоціальних ініціатив влади, тільки консолідація профспілкового руху допомагає профспілкам вижити та активізувати свою діяльність. Консолідація, об’єднання зусиль профспілок важлива на всіх рівнях - від підприємства, до галузевого, національного рівня. Там, де профспілки борються, відстоюють інтереси своїх членів, там вони відомі та сильні. Для активної боротьби, проведення акцій протесту необхідним є створення профспілкового страйкового фонду.

Учасники конференції також підкреслили важливість міжнародної солідарності та підтримки профспілкових дій.

Без сумніву, ознайомлення з досвідом грузинських профспілок вкрай корисне для профспілок українських, оскільки Грузія пройшла той шлях реформ, по якому зараз йде Україна, та допоможе нам у пошуку найбільш ефективних шляхів відстоювання законних прав та інтересів людини праці.

Міжнародний відділ ЦК Профспілки