Типова програма навчання представників профспілок з питань охорони праці

Додаток 2

до постанови Президії ФПУ
від 30.06.2005 № П-18-15


ТИПОВА ПРОГРАМА
навчання представників профспілок з питань охорони праці

У процесі навчання представників профспілок з питань охорони праці вивчаються найбільш важливі проблеми безпеки, гігієни праці та виробничого середовища у взаємозв’язку з повноваженнями профспілок у сфері охорони праці та завданнями зазначених представників щодо здійснення громадського контролю за додержанням вимог чинного законодавства з цих питань.

Вивчаються зокрема основні теми, передбачені додатком 4 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15, зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.02.2005 за №231/10511 (далі – Типове положення), а саме:
Тема 1. Законодавство України про охорону праці. Основні положення законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та взаємозв’язок з іншими законами України. Законодавство України про працю.
Тема 2. Організація роботи з охорони праці.
Тема 3. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист.
Тема 4. Пожежна безпека.
Тема 5. Електробезпека.
Тема 6. Гігієна праці. Медичні огляди. Профілактика професійних захворювань і отруєнь.
Тема 7. Надання першої допомоги потерпілим у разі нещасного випадку.
Тема 8. Управління роботами з профілактики та ліквідації наслідків аварій.
Тема 9. Безпека праці в галузі.

При цьому використовуються програми навчання за кожною темою, визначені Типовим положенням, з нижченаведеними змінами і доповненнями.

Більш докладно розглядаються питання згідно з абзацом сьомим теми 1 щодо вимог законів та інших нормативно-правових актів стосовно порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Враховуючи соціальну вагу цих питань, місце і роль представників профспілок у належному їх вирішенні, слід де-тально вивчити чинні правові норми зазначеного спрямування, насамперед:
положення статті 22 Закону України «Про охорону праці»;
вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 і затверджених нею Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (за кожним пунктом) та Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Розглянути зміст документів установленої форми, що готуються в процесі та за підсумками розслідування, а також практичні питання щодо їх правильного складання (заповнення), зокрема: актів Н-5, Н-1, НПВ, П-4, повідомлень, протоколу огляду місця події, протоколу опитування потерпілого й свідків, карти обліку профзахворювання, журналів реєстрації осіб, потерпілих від нещасного випадку, реєстрації аварій, обліку профзахворювань тощо.
Висвітлити процедуру призначення представників профспілок членами комісії з розслідування, форми й методи їх роботи у складі цієї комісії, дії у випадку незгоди зі змістом підготовлених документів та з метою реалізації права профспілок на подання своїх висновків про обставини, причини нещасних випадків (профзахворювань) і відповідальних осіб.

Поглиблено (як окрема тема 10) вивчаються питання, наведені в абзаці чотирнадцятому теми 1 щодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці, за такою програмою:

Тема 10. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Повноваження і права профспілок у цій сфері.

Вимоги трудового законодавства, законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про охорону праці» та інших актів законодавства щодо діяльності виборних органів і представників профспілок у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, їх прав і повноважень.
Норми прямої дії Закону України «Про охорону праці», що вимагають вирішення (розгляду) найважливіших питань охорони праці з обов’язковою участю (за погодженням) профспілок.
Статутні вимоги та структурні ланки профспілкових організацій усіх рівнів, створені з метою реалізації прав і повноважень профспілок у сфері охорони праці згідно з законодавством.
Зміст нормативних актів Федерації профспілок України, що конкретно регулюють діяльність профспілкових працівників і активістів з охорони праці: Положення про технічну інспекцію праці профспілок, Типове положення про представників профспілок з питань охорони праці, Типове положення про громадського інспектора з охорони праці, Типове положення про комісію з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації. Доповнення до зазначених типових документів з найбільш принципових питань, що містяться у відповідних положеннях всеукраїнської профспілки.
Організація роботи представників профспілок з питань охорони праці щодо виконання вимог законів і зазначених положень та інших нормативно-правових актів. Розгляд досвіду, форм і методів роботи профорганізацій (профорганів) і конкретних осіб - представників профспілки (профспілок) з питань охорони праці щодо забезпечення належного рівня громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці та ефективного захисту прав і соціальних інтересів працівників (на конкретних прикладах), насамперед щодо:
ефективної участі в перевірках стану охорони праці (в тому числі комплексних за участю органів державного нагляду; в межах триступеневого адміністративно-громадського контролю на виробничому рівні тощо), підготовки відповідних висновків або подань стосовно усунення виявлених порушень, припинення експлуатації небезпечних об’єктів, машин, механізмів, устаткування, притягнення до відповідальності винних посадових осіб;
реалізації права профспілок на проведення незалежної експертизи рівня безпеки й умов праці, стану діючих виробничих об’єктів або тих, що проектуються чи будуються, на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці; участі в роботі комісій щодо прийняття в експлуатацію нових або реконструйованих виробничих об’єктів;
протидії фактам приховування нещасних випадків на виробництві від розслідування та обліку, необгрунтованого віднесення їх до не пов’язаних з виробництвом, безпідставного звинувачення потерпілих; загальної практики участі представників профспілок у розслідуванні виробничих травм і аварій, у проведенні подальшої роботи щодо усунення причин, які призвели до цих надзвичайних подій;
відстоювання прав працівників на належні, безпечні й здорові умови праці, а також прав потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань на страхові виплати, передбачені законодавством, і на додаткові пільги й компенсації згідно з колективним договором, у тому числі шляхом участі в засіданнях КТС, судів, конфліктних комісій при робочих органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків тощо;
участі в розробленні проектів організаційно-технічних і соціальних заходів з охорони праці, зокрема зобов’язань колективного договору за розділом «Охорона праці» (в тому числі Комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів або підвищення існуючого рівня охорони праці), заходів галузевої, регіональної чи загальнодержавної програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (враховуючи відповідний рівень слухачів).

Під час вивчення питань за іншими темами, передбаченими Типовим положенням, обов’язково робиться наголос на ролі й значенні представників профспілок у вирішенні відповідних завдань, формах участі у певній роботі, зокрема:
за темою 4 (абзац третій) - щодо методів здійснення громадського контролю за додержанням законодавства з питань пожежної безпеки та роботи представників профспілки (профспілок) у пожежно-технічних комісіях підприємств;
за темою 6 – щодо ролі представників профспілки (профспілок) у своєчасному та якісному проведенні атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці (абзац другий) і медичних оглядів працівників певних категорій (абзац четвертий); у визначенні та реалізації заходів, спрямованих на охорону праці жінок і неповнолітніх, недопущення застосування цих категорій працівників на заборонених законодавством роботах (абзац третій), а також недопущення випадків професійних захворювань і отруєнь, забезпечення участі представників профспілки (профспілок) у складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця під час встановлення зв’язку захворювання певного працівника з дією шкідливих виробничих факторів (абзац четвертий) тощо.
Програма за темою 9 розробляється відповідною членською організацією ФПУ, навчальним закладом профспілок або іншим навчальним закладом, що організовує навчання, самостійно з урахуванням специфіки підприємства (виробництва), галузі, підгалузі економічної діяльності на основі конкретних нормативно-правових актів з охорони праці, які поширюються на них. При цьому передбачається викладення основних вимог щодо технічної безпеки виробництв, машин, механізмів, устаткування, правильної організації специфічних технологічних процесів тощо. Одночасно розглядаються форми й методи роботи представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці щодо оцінки рівня технічної безпеки на відповідність чинним нормативам за умов відсутності особистої базової інженерної підготовки з усього комплексу питань (встановлення з цією метою тісних контактів із фахівцями служби охорони праці та інших служб підприємства, регулярні консультації з технічними інспекторами праці, використання права на запит і одержання пояснень, залучення сторонніх експертів тощо).

Під час формування конкретного плану і програми навчання на основі типових документів забезпечується творчий підхід до справи і, за необхідності, передбачається для конкретної групи слухачів вивчення інших важливих питань, не охоплених Типовою програмою. З іншого боку, за специфічними темами 3 і 8 можна обмежитися ознайомленням слухачів у загальному плані (без детального викладення проблеми), якщо йдеться про відсутність на підприємстві (галузі, підгалузі економічної діяльності) вибухонебезпечних виробництв, об’єктів, устаткування підвищеної небезпеки.

Схожі публікації


Догори