Львівська політехніка йде до Європи зі своїм Статутом

Львівська Політехніка за понад півтора століття своєї історії пережила капіталізм, соціалізм, знову капіталізм, щоб, принаймні. у своїх стінах провадити й утверджувати верховенство права, а у вузівській профспілковій організації – пріоритет насамперед Статуту організації.

Підтвердження тому була і ця, так звана проміжна, звітна конференція – через два з половиною роки після 39-ї звітно-виборної, як того вимагає мала конституція галузевої Профспілки.

Увесь цей час був наповнений активним життям всієї структури, котру вже кілька каденцій очолює член Президії обласної організації профспілки освіти і науки України, викладач Володимир Гайдук.

Ця первинка нараховує десятки низових профорганізацій та 3570 спілчан. Отже, щоб прийти до цього організаційного заходу профкому викладачів та співробітників ВНЗ, ще з квітня почалися звіти в інститутських та інших низових організаціях, засідання та аналіз роботи профкомівських комісій.

Тож профспілкова організація повсякчас в дії і на слуху у трудового колективу. На звітній профспілковій конференції були присутні і брали участь у її роботі, крім 239 делегатів, ректор Політехніки, голова Ради ректорів Львівщини професор Юрій Бобало, проректори – Богдан Морквяник і Володимир Крайовський – колишні голови ПК студентів та аспірантів Політехніки. Промовистою видалася й така, здавалося б, пересічна, але життєва деталь.

До Президії надійшла записка від делегата – доцента кафедри програмного забезпечення: скаржилися на відсутність води в лабораторіях. Адресувалася профлідерові, однак зачитав її ректор і одразу в конференційному залі доручив розібратися з цим керівникові господарського підрозділу. «Хіба це проблема профспілки…», сказав, не без ревнивої нотки, Юрій Ярославович.

У такому ж дусі запитав присутню на конференції заступника голови обласної організації Профспілки освіти і науки України Галину Долішню, чому саме до обласної профспілки скаржилися щодо порядку звільнення та заключення строкових договорів адміністрації з працівниками.

Відповідь Галина Долішня вмістила в короткому: «Як чому? За захистом». Так, працівників турбує те, що з червня, коли їх за строковим договором звільняють, до вересня, коли, як правило підписують новий, вони можуть захворіти, травмуватись, отримавши відпускні чи компенсаційні кошти при звільненні, стикаються з різними юридичними нюансами і проблемами в соціальному захисті. Втім ректор і сам закликав співробітників до сміливості, але роботодавці, мабуть, завжди і всюди прагнуть однополярності світу: однак, коли роботодавець відчуває, що баланс довіри схиляється в сторону громадської організації, профспілка здобуває авторитет, який автоматично спонукує соціальних партнерів відвідувати профспілкові заходи й використовувати нагоду скористатися її дієвою трибуною.

Доповідь профлідера Львівської політехніки була, так би мовити, структуровано-адресною.
У контролі за дотриманням законодавчих документів , Статуту зокрема, важлива роль голів комісій та заступників голови об’єднаного профкому – «архістратигів», як сказав Володимир Гайдук, профспілкового руху одного з найбільших у області вишів. Йшлося про Михайла Олійника та Михайла Лазорика. Михайло Петрович, доцент кафедри електроприводу і автоматизації промислових установок інституту енергетики та систем керування, понад 15 років очолює комісію профкому з умов і охорони праці.
Тут задіяні 28 підрозділів і стільки ж авторитетних громадських інспекторів, які разом зі своїм очільником, використовуючи методи профілактики та інформування, змагальність та участь в конкурсах, здобуваючи за словами Михайла Лазорика, нагороди-преміальні становлять 300-500 гривень – і повагу, дають свої результати. За останні 8 років не було жодного нещасного випадку на робочому місці.

У стержневій доповіді Володимир Григорович відзначив роботу комісії соціального страхування, оздоровлення та виробничої, завдяки яким підлагоджено механізми реалізації путівок в профспілковий пансіонат «Пролісок», дитячих та сімейних путівок у вузівські бази відпочинку Алушту, Славське і Морське. Загальна сума здешевлення путівок завдяки кооперації зусиль профспілки і адміністрації, як підтвердила у доповіді голова ревкомісії Галина Драпалюк, становить 584615 гривень. Для покращення матеріальної бази наймолодшого табору в селі Зозулі на Золочівщині профкомом виділено 163424 гривні.

Член профкому, голова низової первинки Людмила Баб’як запропонувала на звітній конференції організувати в Зозулі тури вихідного дня і відповідні путівки для сімейного відпочинку.

Якщо в багатьох профкомах житлова комісія видається сьогодні на фоні складних соціальних реалій формальним рудиментом минулого, від суті якого тепер тільки вивіска й залишилася, то у Львівській політехніці у «житловиків» пульсує активне життя. Профспілка в центрі формування робочої групи на створення житлового кооперативу, займаються коректуванням та оновленням списків черговиків. В п’ятитисячному колективі 439 осіб потребують житла чи покращення його умов. З них 116 мають бажання і підстави на кооперативне. Завдяки зусиллям ректорату та громадської профорганізації містом виділено 3 земельні ділянки для зведення житлових будинків. Безоплатна земля, проектування силами спеціалістів ВНЗ здешевлюють вартість квадратного метра до 400-500 у.о.

За словами ректора, який поруч з акцентами про якість освіти, «честь мундира» викладачів Політехніки, наголосив у виступі й на оплаті та умовах праці, якості життя працівників та студентів. Жоден викладач не переведений на 0,5, 075 відсотків ставки, не має заборгованості із зарплати. Щороку ремонтують до 200 аудиторій з 2000 тисяч існуючих, за рік закуплено 800 комп’ютерів. Реплікою із залу профактивісти не забули нагадати, що ще нема стільців до тих комп’ютерів.

До конкретних позитивних кроків роботодавця і профспілки відноситься, зокрема, будівництво гуртожитку на тисячу місць, що для вишу з 35 тисячами студентів, є доконечною необхідністю, як, до речі кажучи, і соціальне житло, яке, за словами Юрія Бобала, будуватимуть в 2013-2014 роках за кошти інвестора.

Ректор не обминув питань якості знань, індикатором яких стають щорічні контрольні моніторинги набраного контингенту студентів. Результат засвідчив: щораз якість середньої освіти знижується.

На факультетах інженерів-механіків, архітекторів незадовільні бали отримали 42-53 відсотки недавніх випускників шкіл. ЗНО, за словами ректора, не сприяє ґрунтовності знань, не виключає вгадування, хоч у механізмі справедливості вступу до ВНЗ є кроком вперед. Модне сьогодні репетиторство не дає глибини знань, а є «натягуваннями» на тему.

Освіта наша, на думку очільника цього одного з провідних вишів Львівщини, потребує послідовності, етапності, спадковості програм середньої і вищої школи. Політехніка пропонує для покращення якості освіти в державі запровадити тестування з 6-7 предметів.
Юрій Бобало пообіцяв матеріальні стимули тим викладачам, які практикують дистанційну освіту і виходять зі своїми лекціями в Інтернет-мережу, не боячись, що студенти не відвідуватимуть лекцій у виші. Втім, вживу, безпосереднє спілкування з викладачем, який уміє зацікавити студента в аудиторіях, має свої переваги.

В чисельній профорганізації Львівської політехніки нелегко доводиться шести членам організаційної комісії, яку очолює Іван Паралюх.
Облік діловедення, збір членських внесків, забезпечення оргтехнікою - основа з основ статутного й успішного функціонування організації, де тільки на засідання профкому мають з’явитися понад два десятки разів 35 членів профкому – професорів і доцентів. Тож головний орговик низової профспілки використав нагоду закликати спілчан обирати надалі вдумливо своїх повноважних представників з числа тих, хто справді може і хоче поєднувати нелегку професійну роботу з виконанням громадських обов’язків. Від цього залежить поінформованість спілчан, ефективне вирішення їх звернень. Головне ж завдання кожного члена профспілки для результативності роботи і авторитету організації – проявляти свою солідарність у масових заходах та акціях.

Вінець духовної роботи профорганізації традиційно випадає на долю комісії з культмасової роботи, яку понад два роки очолює Людмила Найда. На вході до древнього і такого сучасного вишу нас зустріла розкішна афіша, з якої профком і ректорат запрошували всіх працівників та студентів у вузівську залу на виставу театру ім. М. Заньковецької «Небилиці про Івана» з творчої скрині Івана Миколайчука.

Словом, приємно чути і бачити стежку з цього вищого навчального закладу, яка зі своїм Статутом торує шлях до утвердження гуманітарних вітчизняних і європейських цінностей. Заступник голови обласної організації профспілки працівників освіти і науки Галина Долішня сказала про це по-своєму оригінально, дякуючи за те, що Політехніки нікому в профспілковій структурі не дають дрімати.

Ольга Лобарчук, Львівська обласна організація Профспілки