Акцент – на мотивацію членства молоді

Первинна профспілкова організація профспілки працівників національного університету «Львівська політехніка» – чи не в півтора рази перевищує середню районну організацію галузевої профспілки на Львівщині.

Приблизно три тисячі членів, тридцять профбюро і профгруп делегували на звітно-виборну конференцію вишівської громадської організації 371 делегата, з яких участь у підбитті підсумків роботи за останнє п’ятиріччя взяли участь 309.

У роботі цього представницького зібрання взяв участь і виступив ректор університету Юрій Бобало, голова обласної галузевої організації Профспілки Марія Яцейко. Серед запрошених – проректори університету, директори інститутів Львівської політехніки.

Господарка цієї первинки чимала. Працювати з такими обсягами і в таких масштабах непросто, тим, мабуть, у першу чергу можна пояснити, чому не вдалося, як хотілося, каже профлідер працівників університету Володимир Гайдук, в більшій мірі оновити склад активу. Обрано двох нових низових профлідерів.

Самого Володимира Григоровича закритим голосуванням обрано на шосту каденцію. Втім, щоб у такій організації мати «свіже око» і при цьому володіти ситуацією, треба щонайменше 5 стартових років для самого лише вникання у роботу.

Якщо завдяки профспілці за останній важкий у державі рік вдалося добитися у виші створення житлового кооперативу, виділення ділянки під будівництво 70-квартирного житлового будинку в районі вулиці Щурата, а за останні два роки четверо членів профспілки отримали житло, діє Угода з підрядником на спорудження житла на території студмістечка, за якою 15-20 відсотків забудовник виділяє для університетських працівників, то можна собі уявити роль не лише роботодавця в особі ректорату, профлідера, але й активу і голови постійно діючої житлово-побутової комісії профкому. Її другий термін очолює доцент Михайло Глобчак.

У черзі університету 170 осіб на отримання державного житла, 142 працівники претендують на кооперативне і, звичайно, найбільше – 195 молодих спеціалістів очікують місць в гуртожитках та помешкань за окремою пільгою. Це, безперечно, – певний момент мотивації членства, як і серйозна культурно-мосова робота профкому, спортивно-оздоровча на трьох базах, з чотирьох, які залишилися (одна втрачена в кримській Алушті з відомих об’єктивних причин).

Профспілка здешевлює своїм членам путівки на відпочинок. У середньому на ці цілі виділяється 400-600 тисяч гривень. У таких межах за останній рік професійна громадська організація спонсорує ремонт, а фактично – реконструкцію оздоровчої бази на Золочівщині – в Зозулях.

Однак, відверто сказав у своїй доповіді Володимир Гайдук, вступ до профспілки молодих працівників – тема, над якою треба попрацювати. Ніхто тепер автоматично профспілкові квитки новим спілчанам не вручає. Вибір громадської організації, як і своєї громадської позиції, має бути свідомим.

Не останню негативну роль відіграє те, що молоді люди починають в університеті працювати за річним строковим договором і їм, начебто, не до профспілки. Маємо добиватися триваліших трудових договорів та угод, акцентував головний доповідач, щоб молоді відчули: в критичних ситуаціях професійна спілка прийде на допомогу, захистить.

Ректор Юрій Бобало в своєму виступі на конференції втішив: скорочення штатів у виші не буде, урізання доплат теж.

Профспілка, отже, зможе зосередитися на ремонтах і покращенні умов та охороні праці, іміджевих культурно-просвітницьких заходах, яких сьогодні людям, особливо з відповідним вищому навчальному закладові рівнем духовності, бракує.

Володимир Гайдук вже наступного дня після конференції та обрання його головою профкому поспішав у справах організації університетської спартакіади. Тут на лаврах не відіспишся. Проблему, яку він назвав: «молодь не хоче йти у профспілку, хоч були нашими студентами і членами громадської молодіжної організації», в постанові конференції записано загально: посилити організаційно-мотиваційну роботу.

Співпраця зі студпрофкомом є. Скільки ж то треба докласти часу, рук і душі, щоб поставлене перед собою завдання у час перманентної в суспільстві зневіри виконати. Є ж такий закон природи: чим більше працюєш, чим більше маєш здібностей, тим більше від Тебе вимагають.

Ольга Лобарчук, Львів