«Завжди дарував радість людям» – музей пам’яті почесного громадянина Мелітополя

На відкриття виставки прийшли друзі, колеги, ті, хто знав цю енергійну, товариську, інтелігентну і діяльну людину.
Ведуча заходу, науковий співробітник музею Ольга Фоміна розповіла біографічні віхи, сумні й радісні події з життя видатного співвітчизника. Зупинилася на моменті призначення М. Горського директором Палацу піонерів у й946 році, який тоді був зруйнований і колектив Палацу піднімав його з руїн.
Подальша доля й трудова діяльність М. Горського пов'язана з педагогікою. Понад 60 років він пропрацював у міських школах: вчитель історії, завуч, директор…
Поєднував педагогічну діяльність з громадськими навантаженнями. Очолював раду ветеранів війни та праці міськвідділу освіти, міськраду ветеранів комсомолу.
У міській єврейській громаді Михайло Павлович очолював програму зі зв'язків з Ізраїлем. До останнього часу свого життя очолював міську організацію ветеранів війни та праці управління освіти, активно співпрацював з Профспілкою працівників освіти. Учитель за покликанням, відмінник народної освіти, він так і не зміг розлучитися зі школою, піти на пенсію, а просто пішов з 24 червня 2009 року.
Промовці на відкритті виставки почесний громадянин Мелітополя, ветеран праці, директор СШ №25 Микола Голофаст, ветеран освіти, вчитель гімназії №5 Майя Зборовська згадували Михайла Павловича, як людину доброго, з невгамовною енергією, небайдужого до проблем людей, що не щадив себе заради інших. А голова міської організації профспілки працівників освіти Тетяна Маненко сказала, що Горський – це людина, педагог, учитель, і кожне з цих слів – з великої літери.
Ольга Фоміна подякувала синам Михайла Павловича, голову МО Профспілки працівників освіти Тетяну Маненко за співпрацю та надані матеріали, фото для оформлення виставки в музеї.
Мелітопольська міська організація Профспілки