Про виші і «вічне» – фінансування освіти

Відбулося перше у цьому новому навчальному році засідання Президії Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, яку очолює Марія Яцейко.

На порядку денному актуальні життєві питання, що перегукуються з проблемами, що привели до жовтневих акцій протесту освітян разом з іншими галузевими організаціями в області і в Україні. Йдеться про фінансування закладів вищої освіти  I-IV рівня акредитації, закладів професійної освіти, установ і закладів освіти, оплати праці.

Цей організаційний захід є знаковим для громадської організації не лише тому, що в ньому беруть участь поважні соціальні партнери – директор профільного департаменту облдержадміністрації Любомира Мандзій, голова Ради директорів вишів І-ІІ рівня акредитації  Роман Дадак, а й тому, що йому передує тривала робота на місцях фахівців обласної організації, юридичної служби, зокрема. Тож в процесі задіяні сотні працівників освітянської сфери, які пересвідчуються в активності і діловитості  своєї професійної спілки.

Крім мотиваційних для неї та її членів проблем фінансування, ставимо комплексну проблему, наголосив головний доповідач – заступник обласного галузевого профлідера, завідувач відділу соціального захисту та зарплати Мар’ян Калин. Як вбачаємо функціонування цих вишів взагалі, їх ніша в системі освіти, від чого залежить їх потрібність і життєздатність на ринку підготовки спеціалістів та ринку праці України? Тим паче, що Закон про передвищу фахову освіту не прийнято, ведуться певні дискусії щодо двох проектів, які на 85 відсотків подібні, однак, мають, нібито, дрібні відмінності, за якими можуть критися важливі моменти життєдіяльності цих освітніх закладів.

Тому профспілка подала свої пропозиції щодо вдосконалення їх змісту, цінність яких у тому, що організація володіє  практичною ситуацією на місцях, чого часто бракує реформаторам-теоретикам, і має твердий намір тримати ситуацію під контролем, активно, різними методами і способами втручатися у процес через листи і звернення, публічні акції, наголосила голова обласної галузевої профспілки Марія Яцейко.

Поважний аргумент на користь функціонування цих закладів передвищої освіти в тому, продовжив Мар’ян Миронович, що їх випускники, маючи вже «у руках» практичний фах та можливість працювати на підприємствах, можуть продовжувати здобуття вищої освіти за скороченою програмою, і тим економити державні кошти. У свій час випускники технікумів (коледжів) цінувалися власне своїми теоретичними знаннями, серйозно підкріпленими практичними навиками та професійною цілеспрямованістю.

З восьми вишів І-ІІ ступеня акредитації, які перебувають на обслуговуванні обласної освітянської профспілки, не всі однаково забезпечені фінансуванням, однаковим рівнем доплат через різні  їх джерела. Чотири з них фінансуються з місцевого бюджету, решта – з державного.

Голова Ради директорів цих освітніх установ Роман Дадак наголосив на колізії, яку треба спільно просувати до вирішення, – щоб з цих вишів не брали податки, що теж сприятиме їх виходу з фінансових проблем. На місцеві бюджети, на які частина з них передана,  не передали самі  будівлі і землю, тож не отримали права виділяти кошти на ремонтні роботи.  Це ставить в тупикові ситуації керівників та місцеву владу під час аварій на теплотрасах, водопроводах, тощо.

Досвід США щодо таких освітніх установ, з яким нещодавно знайомилися представники України, засвідчив: їх навчальні програми з нашими майже не відрізняються, однак,  там освітні заклади набагато укрупненіші  та й бюджет, для прикладу, штату Флорида перевершує увесь бюджет нашої держави.

Любомира Мандзій подала фінансові розрахунки у сфері фінансування вишів І-ІІ рівня акредитації, акцентувавши увагу присутніх на проблемі не лише із  виплатою зарплати , а й з оплатою комунпослуг, які окремі з цих освітніх установ не заклали у свої бюджети. Потребує вирішення проблема оплати праці викладачів за час фахової практики зі студентами.

На запитання із залу голів профкомів Людмили Дутко, Романа Різника, Наталії Бойко, які стосувалися, для прикладу, виплати зарплати в Самбірському технікумі економіким та інформатики – за вересень аванс – лише на 20 %, директор Департаменту освіти і науки ЛОДА – Л. Мандзій сказала, що на рахунку установи є понад 500 тисяч грн. залишкових коштів, і цей момент буде з’ясовано.

На кардинальне для всіх запитання, які професії будуть потрібні на ринку праці і про те, що не фінансуватимуться державою правознавчі та економічні, Роман Дадак сказав про «комп’ютерні науки, і це ще не остаточно». На загал усе залежить, які галузі промисловості та гуманітарної сфери держава, нарешті, визначить пріоритетними для свого розвитку, крім посилення армії та силових структур.

Голова профкому Львівського коледжу інфокомунікацій Олександра Загорянська додала: ситуація з витребуваністю на вітчизняному ринку праці їх випускників, яких готували для Укрпошти, Укртелекому, різко змінилася зі зміною форми власності на цих підприємствах. Оператори з обробки та забезпеченння інформпрограм, поштового обладнання швидше знаходять місце в супермаркетах, за кордоном, ніж на згаданих підприємствах, які беруть працівників просто «з вулиці».

Не менше проблем з фінансуванням вищої школи, де зарплата кандидата наук удвічі менша, ніж патрульного ДПС, а зарплата ректора, академіка, членкора НАНУ – у три з половиною рази менша, ніж у судді з трирічним стажем роботи, наголосив голова профкому національного Лісотехнічного університету Анатолій Бойко.

Головний доповідач з цього питання, яке розглядала Президія, правовий інспектор праці Мирон Малярчин, виокремив проблему укладання строкових трудових договорів, часто з порушенням трудового законодавства, що тримає працівників на короткому повідку.

Вирішено у відповідній постанові Президії звернутися з цього приводу до державної інспекції праці, до якої належать ці питання і де була б креативною спільна співпраця соціальних партнерів. У питанні фінансування, виплат зарплат  та доплат за сумлінну працю, престижність праці, акцентували на нерівномірності цих доплат. Для прикладу, за престижність праці є території, де освітяни Львівщини отримали 30 відсотків, а є де 5-10%. Роботодавець і профспілка мають чимало точок дотичності в цих питаннях, над якими співпрацюють і визначають спільні кроки.

Йшлося й про співпрацю громадської організації з ОТГ. Актив виробив спільну позицію, на якій наголошували голова профкому Франкового університету Володимир Качмар, «Львівської політехніки» - Володимир Гайдук щодо подальших дій,  результативності проведення акцій протесту освітянської громадської організації, зокрема, у висунутих вимогах перед владою, Кабміном, з яким, як сказала Марія Яцейко, на сьогодні ведуться активні переговори. Підведено підсумки оздоровчого літа 2018-го.

Голові Яворівської районної організації Профспілки  Ярославі Кобиці обласний профлідер за  результативну працю на благо спілчан вручила високу нагороду – Нагрудний знак Центрального комітету Профспілки «Заслужений працівник Профспілки працівників освіти і науки України».

Стартували будівельні роботи на зведенні нового корпусу трускавецького профспілкового вчительського пансіонату «Пролісок».