Мелодія її душі…

Поезія Лариси Косач – потужна складова духовної скарбниці українського народу та світової літератури.  Діапазон її творчої спадщини надзвичайно широкий, адже в ній роздуми про сенс життя і призначення людини.

У Бердичівському міському ліцеї 15 Житомирської області, за сприяння директора В.Г. Івасюк, заступника директора Н.А. Миронець та активної участі педагогічного колективу, учнів, проведено заходи, приурочені життю та творчості Лесі Українки.

Про Лесю Українку можна багато цікавого розповісти й дізнатися. Бо її життя – героїчна легенда, і її творила вона, перемагаючи важку хворобу, здобуваючи знання самоосвітою і творячи для нащадків таку неповторну прекрасну поезію.

Мистецький проект:

  • «Відеомандрівка з Лесею», переглянули відео-альбоми про життя і творчість Лесі Українки та прослухали рядки з її віршів, які стали життєвим кредом для багатьох українців;

  • поетичний вернісаж «Лесині читання» – учителі та учні читали її поезії натхненно, від душі, зі щирою любов’ю;

  • виставка-експозиція «І квітнуть мрії поетеси», привернули увагу до її життя, до творчості;

  • виставка творчих робіт педагогічного колективу;

  • вікторина «Славетна дочка України», учні демонстрували свої знання про видатну доньку Прометея, її життєвий та творчий шлях;

  • літературно-музичне свято-це спроба відтворити гаму душевних переживань, духовних та творчих пошуків Лесі Українки, утвердження свідомості і почуття патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України.

Освітяни-профспілчани планують влітку організувати для учасників художньої самодіяльності поїздку на чолі з директором ліцею В.Г. Івасюк, художнім керівником Н.А. Миронець, голови ППО О.А. Реготун та відвідати місця, де бувала Леся Українка « Берегиня – українського народу».

На мить стає і радісно, і сумно,

Коли поринеш в її храм святий.

І думку чисту одягне безумство,

Полемікою різних почуттів.

Вона як сонце наше, як барвінок,

Вона як річка, як роса в траві.

Талановита наша – Леся Українка,

І українка не лише по слову, а й в житті.

ЇЇ вірші пронизані печаллю,

Й тужливістю за долею, буттям.

А сила духу викована сталлю,

І ніжність, наче подих по вустах.

ЇЇ слова сягають аж до неба,

Промінчиком торкаються душі.

Живіть, любіть, а більше і не треба,

І пам’ятаймо, ми – народ, а не чужі... 


Дар’я Рибачук, учениця Бердичівського міського ліцею

Схожі публікації


Догори