Психологічна стійкість педагогів: триває українсько-американський проєкт
Українсько-американський проєкт «Вплив травми, її прояви у поведінці та навчанні: що потрібно знати вчителю», організований Профспілкою працівників освіти і науки України спільно з Американською федерацією вчителів (AFT), набирає обертів.
Станом на кінець вересня 2025 року навчання вже пройшли п’ять груп освітян з Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Донецької, Чернівецької, Дніпропетровської, Харківської, Хмельницької, Рівненської та Полтавської областей. Це означає, що проєкт успішно перетнув екватор: попереду ще п’ять груп, які також долучаться до роботи найближчим часом.
Освітяни, які щодня працюють із дітьми, нерідко самі перебувають у стані тривалого стресу. Тому створення для них безпечного простору та надання інструментів для відновлення є не лише завданням організації, а й моральним обов’язком, – прокоментував заступник Голови Профспілки Сергій Романюк і наголосив, що у час війни питання психоемоційної підтримки вчителів набуває особливої ваги. Він підкреслив, що подібні семінари дозволяють педагогам зберігати внутрішній баланс, а це напряму впливає і на атмосферу в школах, і на якість навчального процесу.
Тренінги проводить психотерапевтка Ольга Денисова. За її словами, учасники(-ці) з усіх п’яти груп виявили неабияку залученість і прагнення опанувати нові знання. «Вчителі відчувають потребу в розумінні власних реакцій на травматичний досвід та в пошуку ефективних способів допомоги дітям та колегам. Вони активні, ділилися історіями зі своєї роботи й прагнуть знайти відповіді на свої далеко непрості питання», – зазначила вона.
Особливо цінним стало те, що навчання відбувалося у форматі інтерактивних занять. Учасники не лише слухали теоретичні пояснення, а й відпрацьовували навички під час практичних вправ. Це сприяло створенню атмосфери довіри, єдності та взаємопідтримки.
У відгуках педагоги підкреслювали, що отримані знання допомогли їм упорядкувати власний досвід і побачити нові підходи до роботи. Дехто відзначав, що вже почав проводити подібні зустрічі у своїх колективах, поділився практичними інструментами з колегами адже матеріали ініціативи «Дія заради дітей України» (UCAP) є у повному доступі і спеціально адаптованих для роботи з педагогами в умовах конфлікту. Такий підхід ще раз підтверджує ефективність каскадної моделі навчання: знання поширюються від кожного учасника, охоплюючи дедалі ширше коло освітян.
Попереду – ще п’ять груп, які пройдуть навчання у межах проєкту. Кожна з них стане частиною спільноти педагогів, здатних бути опорою не лише для своїх учнів, а й один для одного.
Проєкт демонструє, що навіть у часи війни українська освіта має ресурс для розвитку і підтримки тих, хто щодня тримає тил знань і людяності.










