Соціальний діалог і норвезька модель: досвід для українських профспілок
12 березня 2026 року межах програми «Профспілки проти нерівності і за відновлення миру та демократії в Україні» відбувся вебінар «Соціальний діалог та норвезька модель». Програму реалізує Норвезька конфедерація профспілок у партнерстві з ФПУ та ГО «Трудові ініціативи» за фінансової підтримки Норвегії.
У заході взяли участь понад 50 представників всеукраїнських профспілок. Від Профспілки працівників освіти і науки України участь взяли заступниця Голови Любов Гарбаренко та завідувачка відділу інформаційного забезпечення та комунікації ЦК Профспілки Інна Михальченко.
Презентацію норвезької моделі соціального діалогу провела Ніна Монсен, радниця міжнародного департаменту Норвезької конфедерації профспілок (LO).
Під час вебінару учасники ознайомилися з ключовими принципами функціонування соціального діалогу в Норвегії. Зокрема, акцентувалася увага на тому, що навіть у складних умовах важливо починати переговори з тем, де сторони мають спільні інтереси. Такий підхід допомагає швидше досягати домовленостей і формує позитивний досвід співпраці задля спілчан.
Серед прикладів спільних цілей у Норвегії – зменшення рівня лікарняних, запобігання насильству та переслідуванню на робочому місці, а також розвиток сучасних практик організації праці.
Ніна Монсен наголосила, що соціальний діалог – це не просто консультації чи обмін думками, а інституційна взаємодія між сторонами трудового життя: роботодавцями та їхніми об’єднаннями, профспілками, а у випадку тристороннього формату – також державою.
Соціальний діалог як інструмент формується «знизу догори»: саме працівники часто найкраще знають, які нові практики чи цифрові інструменти потрібні для розвитку підприємства.
Тристоронній діалог у Норвегії став основою для створення ключових елементів соціальної системи: пенсій, соціального захисту, допомоги з безробіття, програм догляду за дітьми.
Окрему увагу було приділено історичним основам норвезької системи соціального партнерства. Важливим етапом стало ухвалення у 1915 році закону про трудові спори, який запровадив обов’язкове посередництво, трудовий суд і принцип «зобов’язання миру» на час дії колективних угод. Подальший розвиток системи закріпила Базова угода 1935 року, що визначила правила співпраці, довіри та прозорості між соціальними партнерами і функціонує до сьогодні.
Учасники вебінару також дізналися про роль профспілкових організацій та об’єднань роботодавців у цій моделі. Так, найбільшим профспілковим рухом є Норвезька конфедерація профспілок (LO), яка об’єднує 24 профспілки, а це приблизно мільйон членів. Також великими є Конфедерація професійних профспілок (11 профспілок і 240 тисяч членів), Федерація норвезьких професійних асоціацій (Akademikerne), що об’єднує 13 членських організацій (255 тисяч членів) та Конфедерація профспілок для професіоналів – Unio (14 профспілок та 400 тисяч членів).
Попри конкуренцію за членство, різні профоб’єднання та сторони активно співпрацюють як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Водночас роботодавців представляє, Конфедерація норвезьких підприємств (NHO) та інші галузеві об’єднання. Конфедерація має тісний діалог із владою та є головним соціальним партнером для профспілок у Норвегії.
Норвезька модель соціального діалогу демонструє, як поступовий перехід від конфліктів до врегульованої співпраці дозволяє будувати ефективну систему трудових відносин. У цій моделі страйки можливі лише у визначені періоди переговорного процесу, сторони починають обговорення з єдиної бази перевірених фактів, а фундаментом взаємодії є довіра та прозорість. Водночас соціальний діалог функціонує на всіх рівнях – від окремого робочого місця до формування національної соціально-економічної політики
Для українських профспілок знайомство з таким досвідом є важливим у контексті пошуку ефективних механізмів відновлення соціального діалогу в умовах війни та подальшої відбудови країни.






Понад 3 млрд грн на розвиток науки: затверджено порядок фінансування