Законопроект, який веде до дестабілізації держави

До такого висновку дійшли учасники науково-практичного заходу «Урядовий законопроєкт «Про працю», що відбувся 24 січня 2020 в Будинку вчених за участі викладачів юрфаку Львівського національного університету ім. Івана Франка, представників  вищих навчальних закладів Української академії друкарства та Хмельницького університету ім. Л. Юзькова.

Його ініціаторами та організаторами стали  кафедра соціального права Львівського національного університету ім. Івана Франка, яку очолює професор  Пилип Пилипенко, обласна організація профспілки працівників освіти і науки України (голова – Марія Яцейко), первинна профорганізація Франкового вишу (в.о голови – Юліан Бек), Український центр соціально-правових досліджень. Вироблено спільний документ – Резолюцію науково-практичного заходу з понад півсотнею пропозицій, доповненнями і поправками до законопроєкту про працю № 2708, адресовану Офісу Президента, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України з вимогою відкликати ще один законопроєкт № 2681, спрямований проти профспілок.

В обговоренні законопроєкту, який мав би регулювати  трудові відносини в сучасних умовах, взяли участь помічники народних депутатів Уляна Пак, Анна Филистин, Мирослава Бакан відповідно від – Миколи Княжицького, Наталії Піпи, Миколи Величковського,  депутат обласної ради Мирослава Лісна, заступник голови Федерації профспілок України Євген Драп’ятий, профспілкові юристи, Сергій Курилкін – від Центрального Комітету освітянської профспілки, голова Об’єднання профспілок Львіщини Роман Дацько, галузеві профлідери області, від обласної організації роботодавців – Михайло Яворський.

Модераторами заходу були доктор юридичних наук, завідувач кафедри соціального права, Заслужений юрист України, керівник Українського центру соціально-правових досліджень Пилип Пилипенко та кандидат філософських наук, голова Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки України Марія Яцейко. Пилип Данилович Пилипенко звернув увагу присутніх на те, що  у свій час українськими та зарубіжними експертами були опрацьовані законопроєкти, які пройшли, як він зазначив, «сумний шлях, бо не були прийняті. Та вони є альтернативними, але  з причин недогоди олігархам відхилені і новою владою».

Науково-правову оцінку законопроєкту про працю  провели постатейно.  Аргументовано невідповідність низки статей Конституції України. Проєктом усунено із соціального діалогу сторону найманого працівника в особі профспілкових організацій. (Суперечить ст. 1, 3, 22, 43, 64 Конституції України. мова йде також про повне нівелювання ролі держави, як правової і соціальної, в регулюванні трудових відносин, забезпечення прав і свобод людини. Проєкт закону суперечить семи підписаним Україною Конвенціям МОП).

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри соціального права юридичного факультету  Львівського національного університету ім. Івана Франка Володимир Бурак, аналізуючи  статті колективних трудових прав, наголосив: у вище згаданому проєкті закону «Про працю» немає засадничих принципів регулювання трудових відносин, не окреслено предмету і сфери їх регулювання. Юридично неправильне, для прикладу, посилання на міжнародне право для регулювання трудових відносин з іноземцями, які працюють в Україні і мають діяти в правовому полі Української держави, тощо. Законопроєкт ігнорує локальні трудові акти. Скільки, каже ми, профком університету, науковці, не зверталися з листами до Верховної Ради і Кабміну із запитанням, хто ж працює над законопроєктом, конкретної відповіді не отримали...

Кандидат юридичних наук Тетяна Парпан, аналізуючи  вказаний законопроєкт, зокрема статті про трудовий договір, правила його укладання та припинення, зазначила відсутність класифікації професій, згадки про посадові інструкції, визначення робочого місця, від якого залежать умови праці, оплата, інші ключові моменти трудових відносин, які ведуть до свавілля роботодавців щодо найманих працівників. Нечіткість у визначенні тривалості робочого часу, для прикладу, найманого працівника, нормування оплати праці спричиняють те, що для пенсійного стажу треба працювати щонайменше півстоліття.

Дискримінаційними виявилися, згідно наукового аналізу статей оплати праці кандидатом юридичних наук Ігорем Фуриком, відсутність поняття індексації оплати праці, ручне регулювання розміру прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати Кабміном, що підтверджують і висновки профспілкових фахівців про зведення працівника до рабського становища.

Конкретикою вирізнявся виступ доцента кафедри соціального права Франкового вишу Ірини Ласько про нечітке регулювання тривалості відпусток, порядок тривалості робочих змін. В питаннях охорони праці, наголосив у своєму аналізі проєкту закону № 2708 кандидат юридичних наук Володимир Стрепко, положення закону залишають поза сферою регулювання питання умов праці, не передбачають балансу інтересів учасників трудових відносин, обов’язковості працедавця щодо усунення навіть небезпечних факторів для життя працівника, компенсації за шкідливі умови праці, роботи в позаурочний час, вихідні і святкові дні. Про суперечність проєкту закону про працю директивам Ради Європи сказав колега – науковець Дмитро Швець.

Представник роботодавців Михайло Яворський вважає, що цей недосконалий документ стане підставою розбалансування основ соціального партнерства та  соціального збурення, що негативно вплине як на роботодавців, так і на найманих працівників. Такі  ділові зустрічі, аналітичні діалоги, на його переконання, треба вести спільно в тристоронньому форматі регулярно, на випередження соціальних загроз.

За словами заступника голови ФПУ Євгена Драп’ятого, «ніхто не подасть нам права на тарілочці, за них треба боротися». Цей «круглий стіл» сприяє посиленню позиції профспілок. Висновки науковців спільно із представниками  профспілок  щодо проєкту закону про працю, не дає представникам влади кулуарно приймати стратегічні рішення для життя народу і  держави, додає наснаги найпотужнішій професійній громадській організації  в її боротьбі за інтереси трудової людини, відваги й надалі відвойовувати тактичні проблеми, тих же, наприклад, 3 млрд. грн. боргів із зарплати 110 тисячам сімей громадян України, частину яких уже відсуджено за участі профспілки і отримано працівниками. Боротьба, наголосив, тільки почалася, профспілки не відступлять.

 Завідувач кафедри трудового права Львівської академії друкарства Володимир Жидецький наголосив: законопроєкт недосконалий, без науково-юридичного фундаменту, з явними недоліками, не враховує інтересів головного багатства держави, не золота, а набагато ціннішого – людей праці, понижує міжнародний імідж держави, рейтинг  влади.

Роман Дацько та Марія Яцейко подякували науковцям за співпрацю і підтримку в боротьбі професійних спілок за людей праці. Закликали вийти 30 січня на Львівське віче о 14-ій біля пам’ятника Кобзарю в центрі Львова. 

 

Ольга Лобарчук, Львів 

2681

Схожі публікації


Догори