Володимир Івах: «Ні мафію, ні профспілку побороти неможливо»

Голову Франківської районної організації Профспілки працівників освіти і науки України, відмінника освіти Володимира Григоровича Іваха притьмом і коротко можна охарактеризувати так: він завжди на зв’язку. Хто знає про що йдеться, той розуміє, що то і морально, і фізично непросто – бути завжди напоготові до спілкування і помочі.

Його біографія теж дає свої пояснення такого стилю життя. У профспілкових рядах наш ювіляр, Володимир Григорович – понад чотири десятиліття, а нещодавно відзначив ювілейну дату уродин. За цей час був у іпостасі й простого члена профспілки, і студентського профлідера на математичному факультеті Львівського Франкового університету. Та чи не найбільшу школу життєвого досвіду отримав на трудовій стезі, яку пройшов від учителя математики сімнадцятої львівської школи до директора 55-ої і 30-ої шкіл Львова, головного спеціаліста  департаменту облдержадміністрації і начальника відділу освіти Бродівської райдержадміністрації. Власне кажучи,  було достатньо часу  досвідченій голові Франківської районної організації  освітянської профспілки Ярославі Григорівні Гапонюк придивитися до особистості свого тоді соціального партнера. Тож вона 7 років тому запропонувала його кандидатуру на «своє» місце, коли зібралася на заслужений відпочинок. Інша справа, що на відпочинок її не відпустили, стала заступником районного профлідера. А Володимир Григорович і сам визнає: завжди з повагою і розумінням ставився до ролі і вимог професійної організації, мав тверде переконання: профспілку, як і мафію, ніколи нікому не вдасться перемогти. 

По тій простій причині, додає, що вона покликана забезпечити людині праці – головній фігурі кожного соціуму – соціально-економічний захист, життєво важливий фундамент функціонування держави і суспільства.

Володимир Івах, уродженець Львова, патріот свого міста, своєї професії, своєї держави. Він любить свою сім’ю, свою дружину – вчительку, з якою й зустрівся на роботі – в школі,  доньку, вже дорослу, людей, своїх друзів. 

За час його праці в профспілці Франківська районна організація профспілки працівників  освіти і науки зросла на дві первинки і налічує близько 2,5 тисячі спілчан. У непростий теперішній час тих, хто вступає в професійну спілку в цій організації не менше, ніж тих, хто з певних причин покидає її ряди.

Важливою мотивацією членства Володимир Григорович вважає соціально-економічний захист – боротьба у тому числі через акції протесту за рівень зарплати і соціальний пакет людині праці. Важливим для освітянина є юридичний захист і юридична допомога спілчанам-освітянам. 

Пережили не так давно прецедент: за участі правовї служби обласної організації профспілки виграли суд щодо незаконного звільнення з ініціативи адміністрації вчителя в ліцеї імені Стуса. За вмілу, продуктивну працю в профспілці нагороджений Грамотами, а нещодавно ( на фото) – Почесним знаком «Заслужений працівник Профспілки працівників освіти і науки України», який йому вручила обласний профлідер  галузевої професійної спілки Марія Григорівна Яцейко.

До слова, каже Володимир Івах, було б несправедливо не сказати (маю інформацію колег з інших областей України), що наша Львівська обласна освітянська Профспілка – одна з найкращих в державі. В такому тандемі працювати – в задоволення, вкотре переконуємося, як багато залежить від лідера і злагодженості роботи його команди.

Ольга Лобарчук, Львів