Індекс медіаграмотності української аудиторії значно знизився: нове дослідження

Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження, аби визначити індекс медіаграмотності українців, тобто рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. 

22 квітня 2024 року відбулася презентація результатів цього дослідження. На початку 2024 року дослідження було проведено вже вчетверте, і його результати дають змогу зрозуміти, як вплинув другий рік повномасштабної війни на медіаграмотність суспільства.

Спікерами на презентації виступили: 

  • Ганна Красноступ, Міністерство культури та інформаційної політики України; 
  • Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»; 
  • Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»; 
  • Марта Наумова, к.с.н, Інститут соціології НАН України.

Після презентації відбулася дискусія про пріоритети в дослідженнях різних сегментів аудиторії та практики втілення проєктів з медіаграмотності, заснованих на результатах досліджень за участі представників громадських інституцій, фактчекерів, ЗМІ. 

Під час презентації «Детектор Медіа» представила поточний рівень індексу медіаграмотності різних категорій населення. Згідно з результатами дослідження медіаграмотність українців наразі становить:

  • 3% – низький рівень;
  • 21% має нижчу за середню медіаграмотність; 
  • 62% має вищий за середні рівень медіаграмотності;
  • 14% – високий рівень медіаграмотності.

 Головне з дослідження:

Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився за останній рік: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 81% до 76%.

Показник субіндексу розуміння ролі медіа в суспільстві у порівнянні з минулим, 2022 роком, значущо не змінився. А чутливість українців до спотвореного контенту зросла: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 65% до 70%.

Частка аудиторії з високим і вищим за середній рівнем цифрової компетентності знизилася з 64% до 55% (2022 vs. 2023).

Рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту, місця проживання.

Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (за рахунок субіндексу цифрової

компетентності ) і низький серед старшої вікової групи 56-65.

Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 29%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, – лише 13%.

Суттєві відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Що вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Серед категорії тих, яким грошей вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 37% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 18%.

Показник розуміння суспільством ролі медіа у порівнянні з минулим, 2022 роком, майже не змінився. Більшість аудиторії – 70% – вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події.

За останній рік зменшилася чисельність аудиторії, яка вважає, що медіа працюють в інтересах держави (з 31% у 2022 році до 25% у 2023-му) та суспільства в цілому (з 15% у 2022 році до 12% у 2023-му). Найбільш значна частка аудиторії (30%) вважає, що медіа працюють в інтересах своїх власників та інвесторів. А у тому, що медіа дбають про інтереси своїх глядачів, як і у попередньому році, переконані лише 7% (у 2021 році таких було ще менше – 4%). 

Скоротилась також частка тих, хто вважає формат телемарафону цілком виправданим під час війни – з 58% у 2022 році до 41% у 2023-му. 74% опитаних стверджують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні шукають інформацію в інших джерелах.

Дослідження зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців.

 

Довідково

Кількісне дослідження відбулось методом інтерв'ю «обличчя до обличчя» за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI). Обсяг вибірки склав 1200 респондентів – доросле населення України (18+). Польовий етап здійснено компанією New Image Marketing Group з 15 по 29 січня 2024 року.

Організатори: ГО «Детектор медіа», Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики України.

 

За матеріалами – «Детектор медіа»

Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України

Схожі публікації


Догори