Піднятися над парадоксами буття або весняні вшанування столичних спілчанок

Я більше березень люблю.
Як ще й не видна переміна,
І хуга близько навісна
Та переміна – неодмінна.
І гостро пахне новизна.
Василь Симоненко
Як ще й не видна переміна,
І хуга близько навісна
Та переміна – неодмінна.
І гостро пахне новизна.
Василь Симоненко
У році є два місяці, які, напевне, найулюбленіші працівниками освітніх закладів – жовтень і березень. Проте, на відміну від жовтня, який чинно, згідно закону, вшановує величну працю вчителя, березень – не просто дарує радість зустрічі з теплом, а й оживляє в серцях наших дорогих наставників відчуття – нового, світлого, хвилюючого і всього того, що пов’язано із жінкою, мамою, коханою.
Вже доброю традицією стали вітання жінок-спілчанок Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України зі святом 8 Березня.
З першихм подихом весни уже скільки років поспіль двері Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка гостинно відчиняються для прекрасних берегинь освітянської громади столиці, даруючи свято для душі і серця.
Цьогоріч профспілкова організація міста зібрала у стінах величного театру справжніх сподвижниць, майстринь педагогічної справи для урочистого вшанування та вручення профспілкових грамот і нагород.
Зі щирими і теплими словами вітань до усіх присутніх звернулися голова Київської міської організації Профспілки Олександр Яцунь, заступник голови Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України Любов Гарбаренко, заступник начальника Головного управління освіти і науки (КМДА) Микола Кучинський та заступник голови Київської міської ради профспілок Володимир Рижих. І це завжди приємна та хвилююча мить визнання благородної праці київського учительства.
Проте найочікуванішим продовженням свята став «дарунок духовний» – перегляд вистави-бенефісу двох зірок української національної сцени Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва «Швейк». Запропонована версія спектаклю є вільною інтерпретацією роману Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояки Швейка». У основній сюжетній лінії звучать розмови про «вічні категорії буття», які не в змозі знищити навіть лихоліття війни – справжню чоловічу дружбу, людяність і добро.
Вимогливі глядачі-освітяни вповні оцінили гостру іронію та талановиту гру яскравих акторів. А Київська міська організація Профспілки щиро сподівається, що «привілеї переможців» – оптимізм, уміння усміхнутися, піднятися над найпарадоксальнішими моментами буття, віра в добро – стануть неодмінними супутниками усіх спілчанок на широкій педагогічній ниві.
Коментує заступник Голови ЦК Профспілки Любов Гарбаренко
– Такі святкування – це завжди приємна й дуже очікувана подія для спілчан. Жінкам-освітянкам столиці щастить на зустрічі у храмі мистецтв, Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, двічі на рік. І щоразу це – надзвичайно хвилюючі моменти у буденності. Особливо, напередодні чарівного свята – 8 Березня.
У цей день лише для них звучать фанфари, теплі слова й компліменти. А талановита гра акторів – стає вишуканим подарунком від організаторів свята.
Приєднуючись до усіх побажань, що пролунали зі сцени, передаю щирі вітання колежанкам столиці від усієї дружньої профспілкової освітянської родини.
Весни в душі, вам, дорогі жінки, уваги та підтримки від чоловіків і щастя у родині!
Інна Журавель,
Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України