Трудові відносини та соціальний діалог у європейських країнах

У 2020-2021 роках Європейський комітет профспілок освіти координує новий однорічний Європейський дослідницький проект «Соціальний діалог і трудові відносини в сфері освіти: виклики системи багаторівневого управління та приватизації в Європі».

Робота проводиться спільно з Католицьким університетом Левена (Бельгія), Неаполітанським університетом ім. Федеріко II (Італія) і Варшавським університетом (Польща).

Проект досліджує трудові відносини і соціальний діалог в освіті в ЄС після початку фінансової кризи в 2008 році і покликаний підвищити рівень знань про трудові відносини в сфері освіти у Європі,

Дослідження охоплює трудові відносини та чотири конкретні ситуації у Бельгії (франкомовній – FR ), Італії, Польщі та Швеції.

Зміна моделей трудових відносин та соціального діалогу в секторі освіти

Чотири конкретні системи, що стали об'єктом дослідження, як і раніше представляють різні традиції в галузі трудових відносин і соціального діалогу.

Проект звертає увагу на складну картину трудових відносин та соціального діалогу в секторі освіти за останні десятиліття і виділяє чотири різні моделі:

■ Зміцнення соціального діалогу в Бельгії (FR), де залучення соціальних партнерів у розробку політики можна було б інтерпретувати як спосіб узаконити зростаюче втручання держави в сектор освіти.

■ Поступове обмеження сфери дії соціального діалогу та колективних переговорів в Італії. У цій країні посилений державний контроль, заходи жорсткої економії та управлінські реформи створюють умови для поступового переходу від централізованої і колективно орієнтованої системи відносин до процесу регулювання праці, що подібний на той, який існує в приватному секторі, де децентралізована система є основним майданчиком для мобілізації і переговорів на рівні окремих підприємств і організацій.

■ У Польщі механізми трудових відносин та соціального діалогу в сфері освіти продовжують відчувати тиск через поєднання ринково-орієнтованого управління, неконфліктного стилю ведення колективних переговорів і політично зарядженого контексту.

■ У Швеції зберігається прихильність соціальних партнерів та уряду до організованого корпоративізму, заснованого на двосторонньому соціальному діалозі та колективних переговорах, які, однак, з часом можуть бути поставлені під сумнів через поступове розширення присутності та впливу приватного сектора в сфері освіти.

Трудові відносини, соціальний діалог і їх зв'язок з моделями реформи освіти і приватизації

У всіх чотирьох системах проект виявив тенденцію до використання нових підходів в державному управлінні до реформування сфери освіти, які в деяких випадках включають підтримку державно-приватних партнерств та приватизації. Тенденція проявляється в кожній системі по-різному через історичну спадщину і актуальний політичний, економічний і соціальний контекст.

У Бельгії характер тристороннього соціального діалогу в сфері освіти був сформований за більш активного втручання держави в цю сферу, наприклад, за допомогою впровадження нових інструментів державного управління сферою освіти, таких як атестація вчителів.

Певною мірою, втручання держави останнім часом йде врозріз із прагненням роботодавців до більшої автономії, і профспілки освіти вважають це сумісним з їх цілями щодо підвищення статусу професії вчителя.

В Італії основні реформи державного управління останнім часом були зосереджені на децентралізації, посиленні автономії шкіл, атестації вчителів та управлінні ефективністю праці. Ці реформи призвели до звуження простору для колективних переговорів, розбіжностей між вчителями та конкуренції між ними, збільшення повноважень директорів і створення державно-приватних партнерств.

У сукупності ці зміни призвели до нових юридичних форм врегулювання претензій і суперечок, які сигналізують про відхід від усталених форм колективних переговорів та соціального діалогу.

У Польщі неможливо визначити чіткий зв'язок між трудовими відносинами, соціальним діалогом і політикою приватизації. Кількість приватних навчальних закладів повільно зростає, і вони, як правило, надають вчителям аналогічні трудові договори і умови, оскільки державний сектор використовується в якості орієнтира. Однак профспілки освіти рідко представлені в приватних установах, і з подальшою приватизацією соціальний діалог ризикує ослабнути ще більше.

Швеція є інтригуючим прикладом країни, де організований корпоративізм співіснує з помітним розширенням приватизації на всіх рівнях освіти з 1990-х років.

В якості усталеного «фактичного стану справ на місцях», приватна шкільна освіта (в тому числі й на комерційній основі) та інші форми взаємодії освіти і бізнесу, стали перетворюватися в норму і сприйматися як належне. У контексті масштабної реформи «першого вчителя» («förstelärare»), розпочатої в 2013 році, можливість для різних тлумачень на місцях і пов'язана з цим неясність щодо того, як ідентифікувати перших вчителів, створили ринок для стандартів і заснованих на підкріплених фактичними свідченнями рішень , який міг би подолати невизначеність і складні виклики, породжені реформою.

Трудові відносини, соціальний діалог і приватизація освіти в контексті системи управління Європейського Союзу

Європейський Союз стає все більш впливовим гравцем у формуванні політики щодо освіти та вчителів, зокрема, використовуючи Європейський семестр (Процес європейського економічного управління) в якості механізму просування реформ відповідно до ринкових інструментів і потреб, для залучення соціальних партнерів та інших зацікавлених сторін в консультації з Європейськими інститутами і національними політиками, а також здійснюючи впровадження фінансових інструментів ЄС, які заохочували поєднання державного і приватного фінансування освіти.

У Бельгії (FR), європейський рівень все більше присутній в освітній політиці. Реформа, яка отримала назву «Пакт про зразкове ведення діяльності», була схвалена Європейською комісією в рамках Європейського семестру як системна реформа, спрямована на вирішення питань управління та нерівності. Процеси Європейського семестру сприяли розвитку соціального діалогу з профспілками і роботодавцями, а також зміцненню «профспілкового фронту» на національному рівні.

В Італії, зважаючи на нестабільну внутрішньополітичну ситуацію в поєднанні з високим рівнем державного боргу, інститути Європейського Союзу, починаючи з 2008 року, шляхом введення заходів жорсткої економії і нового економічного управління на основі еталонних показників і критеріїв ефективності, відігравали активну роль у приватизаційних реформах в освіті і пов'язаних з ними перетвореннях ринку праці.

У цьому сенсі Європейський семестр надав важливий механізм для проведення реформ, орієнтованих на людський капітал, і його Рекомендації конкретним країнам підтримували ідею створення Національної системи атестації шкіл (2012-2013 рр.) І проведення реформи Buona Scuola в 2014-2015 роках.

Міцно вкорінена традиція соціального діалогу в Швеції відображена ц відносинах з Європейською комісією в рамках циклів Європейського семестру, в яких брали активну участь міжгалузеві соціальні партнери. Уряд Швеції, мабуть, відіграє центральну роль як посередник у відносинах між соціальними партнерами та Європейською комісією.

Європейський семестр також послужив приводом для шведського уряду встановити проведення регулярних зустрічей з соціальними партнерами. Постійні політичні питання в Швеції, що стосуються низької успішності учнів, дефіциту вчителів і привабливості професії, постійно вирішуються в контексті Семестру.

Перша вчительська реформа, яка також неодноразово була згадана в документах Семестру, підкреслює схожість між риторикою Швеції і ЄС в тому, що стосується політики щодо вчителів і освіти, включаючи політичну прихильність надання простору комерційним суб'єктам для пропозицій щодо рішень.

Проте, вивчення ситуації в цій країні не змогло виявити жодних прикладів прямого впливу інститутів ЄС на цю реформу.