Міжнародний досвід соціального партнерства

Міжнародний досвід соціального партнерстваЄвропейський соціальний діалог є частиною європейської соціальної моделі і визнаним інструментом ефективного управління та соціальної субсидіарності.

У часи кризи він також продемонстрував свою важливість в якості соціальної «подушки», допомагаючи пом'якшувати негативні наслідки економічного спаду. Європейський соціальний діалог полягає в обговоренні, консультаціях, переговорах та спільних діях за участі організацій, що представляють дві сторони ринку праці – роботодавців і працівників.

ЄС і Європейська Комісія взяли на себе зобов’язання сприяти європейському соціальному діалогу, як на міжгалузевому так і на галузевому рівнях. Питання соціального діалогу відображені в основоположних документах ЄС – Маастрихтському та Амстердамському договорах (статті 138-139).

На міжгалузевому рівні двосторонній соціальний діалог відбувається між Європейською конфедерацією профспілок, Радою європейського професійного та управлінського персоналу і Європейською конфедерацією керівного та управлінського персоналу зі сторони найманих працівників та Конфедерацією європейського бізнесу, Європейським центром роботодавців та підприємств, які надають громадські послуги і Європейською асоціацією малих і середніх підприємств зі сторони роботодавців.

Для проведення галузевого соціального діалогу на європейському рівні, починаючи з 1998 року, Європейська Комісія створила 41 комітет галузевого соціального діалогу. До складу комітетів входять максимум 64 члени, які порівну представляють працівників та роботодавців. Засідання комітетів проводяться не менше одного разу на рік. В цілому галузеві комітети прийняли понад 500 документів – це автономні угоди, кодекси поведінки, керівні принципи, спільні заяви і проекти. Угоди можуть бути реалізовані через директиви ЄС.

Європейський Союз не має законодавчих повноважень в сфері освіти. Проте, поява Лісабонської стратегії, яка включає в себе Копенгагенський процес, спрямований на координацію політики в сфері професійної освіти, відіграла важливу роль у започаткуванні освітньої політики на всеєвропейському рівні. Міністри, відповідальні за освіту, все більше враховують різноманітні політики та стратегії в інших державах-членах ЄС при формуванні власної політики.

З огляду на це ЄКПО в середині 2000-х ініціював політичний та інституційний процес створення комітету соціального діалогу у сфері освіти, Відповідний комітет було створено у червні 2010 року. «Освіта є одночасно і одним із основних політичних пріоритетів, і ключовим сектором ринку праці в Європі. В часи кризи зіштовхується з ще більшою кількістю проблем, ніж коли-небудь, від скорочення фінансування до проблем із прийомом на роботу вчителів», - заявив комісар ЄС із соціальних питань Ласло Андор на відкритті комітету. «Європейський соціальний діалог в галузі освіти є надзвичайно важливим інструментом залучення роботодавців і працівникам до обговорення і пошуку спільних рішень цих проблем».

Уцілому у 27 країнах ЄС в сфері освіти зайнято 14,7 млн. працівників, які щорічно навчають 93 млн. учнів і студентів. На освіту щорічно витрачається 583 млрд. євро державних коштів, що становить 5,7% ВВП ЄС.

Завантажити повний текст аналітичного зрізу mizhnarodnij-dosvid-socialnogo-partnerstva.doc [254,5 Kb] (Скачувань: 155)
Переглянути документ онлайн


Міжнародний відділ ЦК Профспілки

Схожі публікації


Догори