Стрітення Господнє і середина астрономічної зими

15 лютого українці святкують Стрітення Господнє. Після тривалої зими та тріскучих морозів з особливою радістю усі чекають перемоги літа над зимою. Врешті приходить Стрітення і Зима, яка в народній уяві поставала літньою жінкою, вперше зустрічається з Літом, гарною, рум’яною дівчиною.

Релігія свята
Це свято має релігійну основу і відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).

Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму. Їх зустрів сивий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років.

Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він так і не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій.

Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей».

Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.

Народні традиції святкування
Корені цього свята уходять у сиву давнину. За язичницьких часів Стрітення називалося іще як Стрічення, Стріщення, Громниці, Зимобор. Головним дійством у цей день зустрічі двох стихій було освячення вогню і води.

На стрітення ж припадає середина астрономічної зими, проте Літо починає потроху нагадувати про себе. До прильоту птахів ще далеко, а саме вони мають «принести весну з Ірію на своїх крилах», але перші подихи теплого вітерцю починають гріти зиму.

Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет: ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл; вітер – погана ознака; відлига – чекай пізньої весни; як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап’ється півень води, то набереться господар біди).

У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають «громичними», бо їх ставили перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки.

Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку – «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив».

Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.

Стрітенські прикмети
● Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.

● Якщо сонце ясне на Громницю буде, то більш, ніж перед тим, снігу випаде всюди.

● Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.

● Дуй не дуй, не до Різдва йде, а до Великодня.

● Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.

● Коли на Стрітення відлига – пропаде ще весна надовго.

● Якщо на деревах іній – зародить добре гречка й бульба.

● На дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу.



Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України
0
15 лютого 2017
3 326

Схожі публікації


Догори