Залізна воля України проти варварства Путіна: колонка в New York Times

Президентка Американської федерації вчителів Ренді Вейнгартен, онлайн-зустріч з якою днями мав Голова Профспілки Георгій Труханов, написала колонку у видання New York Times, де виразила захоплення мужністю українського народу у боротьбі за цінності та демократію. 


«Україна в моєму житті завжди нависала великою хмарою. На початку минулого століття мій дід утік від майже вірної смерті під час погромів, коли винищували євреїв, і йому вдалося перевезти більшу частину своєї сім'ї та сім'ї моєї бабусі із заходу України до Америки. Багато євреїв, які вціліли в цих погромах, потім загинули в бійні на Бабиному Яру від рук нацистів та їхніх поплічників.

У 2014 році разом з іншими профспілковими лідерами я приїхала до України з місією солідарності після того, як десятки демонстрантів загинули від куль під час демократичного повстання. Це повстання скинуло українського президента, якого підтримувала Росія, і сповістило початок нової ери свободи та демократії, на яку так довго чекав український народ.

Як і багато інших, я з жахом спостерігала варварство Володимира Путіна і захоплювалася рішучістю та твердою волею українського народу. Путінські війська сьогодні вбивають цивільних осіб — бомблять дитячі садки, лікарні та людей, які стоять у чергах за продовольчими товарами або намагаються втекти, шукаючи безпечного місця. Але замість того, щоб зламатися під ударами росіян, український народ відповів на них завзятим опором, незважаючи на кровопролиття і страждання, що тільки посилюється. Це битва людей за свої життя та будинки і ще за свободу, самовизначення та демократію.

Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» в Україні, наполегливо закликає: «Голоси українського громадянського суспільства необхідно захистити, тому що ми знаємо, що ці захисники демократії та свободи стоять у перших рядках путінського списку людей, які підлягають знищенню». До цих захисників демократії належать також вчителі та профспілки. Як пише Джеффрі Ісаак, професор політології Індіанського університету в Блумінгтоні, у блозі Інституту ім. Альберта Шенкера: Освіта — небезпечна річ для авторитарних правителів та режимів, оскільки вона виховує вільнодумних людей, здатних ставити запитання та самостійно шукати на них відповіді. Саме тому, вчителі вже давно стоять на передовій у боротьбі за демократію.

У США вчителі зіштовхнулися з добре відрежисованою політичною кампанією, яку праві сили розгорнули, щоб обмежити викладання певних предметів та поглядів у державних школах — все в ім’я «патріотизму», який неприховано ворожий до поліетнічної та багаторасової демократії та високоосвіченого громадянського населення.

Ренді Вайнгартен на київському Майдані у березні 2014 року, після того, як там було вбито маніфестантів, які виступали за демократію

 … За повідомленнями Human Rights Watch, від вчителів вимагають, щоб вони зачитували вголос дві сторінки тексту, що інформує учнів про те, що Росія зараз проводить «спеціальну миротворчу операцію» в Україні… і що російський уряд відданий «світу» та «демократії» та «нікому нічого не збирається нав’язувати силою».

Протидія такого роду дезінформації є частиною боротьби за самовизначення та демократію.

Демократію, незалежність і свободу не можна вважати чимось само собою зрозумілим.

Серед хаосу та жахів війни українські вчителі продовжили навчання своїх учнів усіма можливими способами — в підвальних приміщеннях і станціях метро, де вони рятуються від бомбардувань, використовуючи програми-месенджери, такі як Telegram, та в зонах розміщення біженців.

За даними ООН, з часу початку кривавих злодіянь, майже кожної секунди одна українська дитина ставала біженцем. Профспілка вчителів у Польщі надала свій конференц-центр для розміщення понад 100 українських дітей-сиріт та дітей, які прибули без супроводу, та перетворив свої офіси на місця тимчасового притулку для жінок та дітей. Вчителі у Польщі, Німеччині, Румунії та Словаччині готуються до інтеграції дітей-біженців у свої системи шкільного навчання, реалізуючи двомовну модель, яка використовувалася для роботи з учнями, які втекли від війни у Сирії.

Американська федерація вчителів (AFT) збирає кошти, щоб допомогти вчителям та дітям, переміщеним через війну в Україні, облаштуватись на новому місці.  Щедрість наших членів, багато з яких не отримують зарплати, достатньої для нормального життя, величезна. Кожен цент, який ми збираємо, безпосередньо піде на допомогу біженцям.  Крім того, багато піклувальників/опікунів пенсійного фонду AFT виводять пенсійні кошти з інвестицій у Росії.

Більша частина світу сьогодні в стані тривоги — від пандемії COVID-19 до кліматичних катастроф, гуманітарних криз в Афганістані, Центральній Америці, на Гаїті, у Південному Судані, Ємені та інших місцях.

Як сказав Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до Конгресу США минулого тижня, нам потрібні нові альянси, щоби зупиняти конфлікти та зберігати мир. Світові лідери повинні закликати до припинення військових дій в Україні та інших зонах конфліктів, а також працювати над тим, щоб стабілізувати обстановку у країнах, щоб їхнім громадянам не доводилося рятуватися втечею, і водночас допомагати біженцям, у яких не залишилося іншого виходу, крім як покинути свої будинки.

Я думаю, що багато американців сприймають виживання нашої демократії як певну даність.  Але демократія сьогодні опиняється під загрозою не лише в Україні, а й інших країнах із подібною ситуацією;  їй загрожують сили, які прагнуть обмежити право голосу, поширюють дезінформацію, маніпулюють результатами виборів та перешкоджають мирній передачі влади після проведення законних виборів. Зеленський нагадав нам, що «демократія, незалежність та свобода» є основами Сполучених Штатів, і до них не можна ставитися як до чогось саме собою зрозумілим. Як демонструють нам борці за свободу в Україні, захист демократії — це не та справа, яку ми можемо залишити іншим, щоб вони робили її замість нас».




Міжнародний відділ ЦК Профспілки

Схожі публікації


Догори